- закабаляти
- -я́ю, -я́єш, закаба́лювати, -юю, -юєш, недок., закабали́ти, -лю́, -ли́ш, док., перех., рідко.Робити залежним від кого-небудь; уярмлювати, закріпощати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
закабаляти — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
закабалити — див. закабаляти … Український тлумачний словник
закабалятися — я/юся, я/єшся, закаба/люватися, ююся, юєшся, недок., закабали/тися, лю/ся, ли/шся, док., рідко. 1) Потрапляти в ярмо до когось, ставати залежним від кого небудь. 2) тільки недок. Пас. до закабаляти … Український тлумачний словник
кабалити — лю/, ли/ш, недок. Те саме, що закабаляти … Український тлумачний словник
покріпачувати — ую, уєш, недок., покріпа/чити, чу, чиш, док., перех. Робити когось кріпаком; закабаляти … Український тлумачний словник
поневолювати — поневолити (кого що позбавляти волі, незалежности, підкоряти своїй владі), зневолювати, зневолити, уярмлювати, уярмити, закабалювати, закабаляти, закабалити, заневолювати, заневолити, упокорювати, упокорити; покріпачувати, покріпачити (робити… … Словник синонімів української мови